Нар одила чоловікові від його ж брата-близнюка. А сама дізналася про це лише через 20 років

Цікава історія сталася в моєму житті. Коли я дізналася про те, що, виявляється, зрадила чоловікові, за його ж вини, не знала, що ж мені робити. Ми з Андрієм одружилися, коли мені було тридцять, а йому тридцять один рік. Андрій вже був невдало одружений, але давно розлучився. Дітей у нього з колишньою дружиною не було. Я вийшла заміж уперше.У чоловіка був брат-близнюк Ігор. Він теж був розлучений, але у нього було двоє дітей: хлопчик і дівчинка. Мені дуже хотілося діток і я часто говорила про це чоловікові. Ми не оберігалися, але вагітність все не наступала. Я не дуже переживала з цього приводу, адже нам було не по вісімнадцять років, не все так відразу. Якось чоловік подзвонив мені з роботи і сказав, що затримається до пізна, просив не чекати його і лягати спати. Я так і зробила. Андрій прийшов далеко за північ, що не вечеряючи роздягнувся і ліг в ліжко. Він ніжно поцілував мене і сказав, що скучив. Я, природно, прокинулася, і між нами відбулося те, що зазвичай і відбувається між подружжям у ліжку.

Зараз, коли я вже знаю про все, то згадую, що в ту ніч все було якось по-іншому між нами. Тоді я списала це відчуття на те, що була спросоння, а тепер розумію чому. Вранці чоловік пішов на роботу раніше, ніж я прокинулася. Потім все було як завжди, тільки ось затримка змусила моє серце битися частіше. Я тремтячими руками зробила тест і побачила заповітні дві смужки. Андрій, дізнавшись, що скоро стане батьком, був дуже радий. Він дбав про мене.У нас народився син Ярослав. Андрій запропонував, щоб його брат Ігор став хрещеним батьком нашому хлопчику. У мене не було причин для відмови, хоч ми і не дуже близько спілкувалися. Ярослав ріс здоровим і тямущим. Він з дитинства був дуже схожий на свого батька. Син добре вчився, поступив в інститут після школи. На четвертому курсі він познайомив нас зі своєю нареченою і вирішив одружитися. Ми були непроти: у нас тільки що добудовалася нова кооперативна квартира і ми готувалися переїжджати, молодим було, де жити.Збираючи речі для переїзду, я вирішила гарненько все перебрати і викинути абсолютно все зайве, накопичене за ці роки. Розбираючи папери, я знайшла якісь старі медичні довідки свого чоловіка. Щоб зрозуміти, потрібні вони чи ні, я стала читати їх зміст. Це були якісь медичні обстеження, а у висновку кожного стояв діагноз «безпліддя». Я не могла зрозуміти, чому Андрій ніколи не говорив мені про це і як мені вдалося народити від безплідного чоловіка? Довідки та питання я приготувала до приходу чоловіка.

Спочатку Андрій ухилявся від відповіді, говорив про якесь «диво», а потім, не витримавши мого напору, зізнався у скоєному. Так, він був абсолютно безплідний. Його перша дружина кинула його саме з цієї причини. А ще через те, що він запропонував їй народити від його брата-близнюка. Ну, яка різниця, кров то одна. Колишня дружина була порядною жінкою і відмовилася переспати з братом чоловіка.Андрій дуже хотів випробувати батьківські почуття, тому одружившись, він вирішив виправити всі помилки, які зробив з першою дружиною. Він не став мені розповідати про свій діагноз, а брата «підклав» мені в ліжко в таємниці. Все вийшло. І я ніколи б не запідозрила нічого, якби не знайшла ці папери.Мені потрібно було перетравити цю інформацію. Я мовчки зібралася і пішла. Я бродила по парку і ніяк не могла усвідомити, що, сама не відаючи, зрадила власного чоловіка. Я розуміла, що Андрій підстроїв це все для нашого з ним спільного блага, але не розуміла, чи можу я пробачити його. Повернувшись додому, я сказала чоловікові, що прощаю його і більше ніколи не хочу говорити на цю тему. Андрій дякував мені за розуміння зі сльозами на очах. Далі наше життя йшло своєю чергою; ми більше ніколи не згадували про це, але от дивитися в очі Ігорю для мене тепер стало проблемою.